*
"Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!"
(Біблія, Мт. 6:21)
*
Не зАвжди сонце про тепло свідкує,
І посмішка - це не завждИ любов, -
Один з лукавством потайки бунтує,
Й не добрий замір має - лити б кров.
Порою друг прихильніший за брата.
Буває зрада друзів і братів.
І тішить когось його скромна хата,
А інший стогне навіть між дворців.
Хтось мало має і за те є вдячним,
А хтось багатий й з хтивістю без меж.
Один буває все життя ледачим,
Хтось працьовитим. Та кінець є всеж!
Одним лиш цінна ця земна дорога,
А інших притягають небеса.
І серце й розум в когось прагне Бога,
А хтось не вірить в власного Творця.
Хтось є злоокий, в когось добрі очі.
Хтось є смиренний, інший гордим є.
У когось дні, як день, в когОсь дні - ночі.
І плаче хтось: чи правда ще живе?
Та прийде час.., - І зовсім не важливо,
Що ти не віриш, що прийде той день, -
Коли Господь весь світ на два розділить:
Чужих, не знанних і Своїх дітей.
Відкриє те, що учинилось в тайні.
Утре з очей принижених сльозу.
Бог знає тих, котрі Йому слухняні,
Отих, хто покорилися Христу.
Радій, земля, Господь є справедливим!
Втішайсь любов'ю, милістю Його.
Усіх-усіх спасти бажає дивом!
Прийми Христа і благодать Його!
Найбільше щастя на земній дорозі -
Повірити у Господа Христа.
Бо щастя вічне криється у Бозі.
Найбільший скарб - Ісус й Його Слова!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всем, кто несет Еваегелие миру, посвящается. - Анатолий Бляшук
Это стихотворение посвящается всем, кто несет свет Евангелия Иисуса Христа миру, но особенно моему духовному наставнику Петровой Ирине.
Этот человек прошел со мной не легкий путь. Ее молитвы всегда были рядом в самое нужное время. Ее терпение и любовь сделали чудо, а ее вера помогла мне поверить в себя, и смело идти дорогой веры.
Спасибо, моя дорогая, и горячо любимая тетя Ира.
