Чув я, в дитинстві,в старих повір*ях,
В лісних озерах плаває пір*я,
То лебідь-діви їх загубили,
Коли в озерах личенько мили.
Приспів
Ви чарівниці,лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться.
В серце закрались любові чари,
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Людська підступність вас настрахала,
Де ваша зграя? Куди пропала?
Роду людському ви не простили,
Що душі й Землю занапастили.
Приспів.
Ви чарівниці,лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари.
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Я міг би ласку вашу здобути,
Та тільки років не повернути,
Зросли й згубили ваші сліди,
В казці лишились ви назавжди.
Приспів.
Ви чарівниці, лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари.
Я мов, той лебідь плачу без пари.
В просторі часу ми розминулись,
Ви відлетіли й не повернулись,
Серце мені крає печаль.
Лебеді в небі сумно кричать.
Приспів.
Ви чарівниці, лебідь-дівиці.
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари,
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Микола Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 2493 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.